І. Друга Річ Посполита (1918–1939)
Попри виклики міжвоєнного часу, з якими зіштовхнулась Друга Річ Посполита (1918–1939), пов’язаними зі становленням молодої держави в нових кордонах на тлі світової кризи 1929–1933 рр. цей період характеризується стрімким розвитком економіки молодої держави, посиленням її позицій на міжнародній арені, відбудовою флоту, зміцненням збройних сил, розвитком авіабудівництва, техніки, науки й культури.
Надшвидкими темпами розвивались транспортна галузь та машинобудівна промисловість, що зробило подорожі та туризм частиною повсякденного життя для широких верств населення.
Особливого розвитку зазнають математика, археологія. Осередком розвитку науки світового значення став Львів. Унікальною групою львівських вчених були математики, які займались функціональним аналізом згуртовані навколо Гуго Штайнхауса і Стефана Банаха. До них належали: Станіслав Улам, Леон Хвістек, Станіслав Мазур, Владислав Орліч, Владислав Нікліборц та ін. Теореми львівської математичної школи використовуються досьогодні зокрема в інформатиці та економіці.
Міжвоєнний період – це також період розвитку польської літератури, появи цілої плеяди письменників та поетів. В цей час відбувається популяризація радіо та кіно. Так, до початку Другої Світової війни в Польщі було вже понад мільйон радіоприймачів.
Дедалі популярнішим ставав спорт. Поляки, отримавши волю та не обмежені необхідністю воювати за батьківщину, охоче віддались розважальному світському життю. В історії Польщі це період стабілізації, формування сучасних укладів життя, час великих надій та планів на наступні десятиліття.
Експозиція розпочинається оповіддю про роки Другої Речі Посполитої (1918–1939). Оригінальні предмети в експозиції, організованій у вигляді вулички початку ХХ ст., архівні світлини у фотопластиконі та виставковому просторі покликані ознайомити з життям поляків у міжвоєнний період.
ІI. Польща в роки Другої Світової війни (1939–1945)
Пакт Молотова – Ріббентропа підписаний у серпні 1939 р. між СРСР і Третім Рейхом, прирік Польщу на роки війни одразу з двома окупаційними державами, що призвело до мільйонів смертей, травматичного досвіду та переслідування тих, кому вдалося вижити.
В цей час ціною тяжких зусиль поляки вели запеклу збройну громадянську боротьбу із загарбниками: фашистською Німеччиною та Радянським союзом.
Після нападу Верхмату 1 вересня 1939 р. Польща не могла розраховувати на швидку активну участь союзних військ у військових операціях, адже французька та британська армії не були готові до війни. Бездіяльність західних союзників була сигналом для другого агресора – Радянського Союзу, війська якого вже 17 вересня 1939 року перейшли польський кордон.
Недивлячись на значну перевагу військ окупантів, польські війська завдали значних втрат німецькій і радянскій арміям. Одначе перевага агресорів призвела до переділу території Польщі між Третім Рейхом та СРСР, в результаті чого регіон Нижньої Селезії до кінця війни перебував під окупацією Німечини.
У політичній грі доля поляків і всієї Польщі залежала від рішення Великої трійки: СРСР, Великої Британії і США. Під час конференцій глави держав поділили сфери впливу в Європі між комуністичним Сходом і демократичним Заходом. На карті 1944 р. Йосип Сталін позначив синім олівцем межі майбутнього західного кордону Польщі (його згодом було відкориговано). Так було вирішено долі мільйонів людей, яких надалі треба було переселити із східних територій, загарбаних СРСР. Так, територія Нижньої Селезії включно з Бреславом (стара назва Вроцлава) після Другої Світової війни перейшли від Німеччини до Польщі, а німецьке населення регіону було переселено до Східної Німеччини.
Під час огляду ви відкриваєте різні символічні місця й занурюєтеся в атмосферу минулих часів. Так, одна з виставкових зал відтворює помешкання, поспіхом полишене його мешканцями. Тут можна відчути, якими були перші миті атаки, здійсненої у вересні 1939 р. на Польщу силами двох наддержав. В іншому експозиційному просторі представлено свідчення пережитого господарями досвіду війни, німецької і радянської окупації. Ймовірно, хтось із них був жертвою Катинського розстрілу. В просторі, організованому як тунель, можна дізнатись про феномен Польської підпільної держави. Символічне значення має відтворена шахова партія Чемпіонату світу із шахів 1948 р., в якій Михайло Ботвинник (СРСР) здобув перемогу над Самуелем Решевським (США).
ІІІ. Життя Вроцлава у післявоєнні роки (1945–1948)
В результаті війни було знищено 50–70 % забудови Вроцлава, а кількість загиблих мирних жителів досягла 170 тис. Ождначе силами мешканців Вроцлав надшвидкими темпами повертався до життя: було відновлено адміністративну інфраструктуру, роботу закладів освіти й культури. Церква відігравала значну роль в процесі освоєння нової реальності.
Одразу після завершення війни почались процеси дегерманізації. Так здобуття назви «Вроцлав» замість німецького «Бреслау» є поворотним моментом в історії міста. Велику роль в житті міста відігравала чисельна українська громада: дуже багато професорів Львівського університету переїхало до Вроцлава. А 1946 р. до Вроцлава приїхала велика кількість водіїв трамваїв зі Львова.
Організацію переселення поляків здійснювала Державна служба репатріації. Характерним явищем для центральної Європи наприкінці війни та після її завершення були люди, які разом зі своїм майном їхали в різних напрямках. Багатотижневі, часто примусові подорожі в нелюдських умовах додатково ускладнювалися невизначеністю та непередбачуваністю подальшої долі. До Вроцлава та Нижньої Сілезії прибували не лише поляки з різних регіонів країни, а й багато різних етнічних і релігійних груп.
Виставкові зала насичена автентичними експонатами, фото та відеоматеріалами; це органічно підкріплюється мультимедійними елементами, які допвнюють оповідь.
Світлини ілюструють надзвичайні масштаби руйнувань Вроцлава. В експозиції представлено автентичні польські та німецькі предмети побуту: іноді дуже схожі, а часом зовсім різні, хоча вони могли виконувати однакову функцію. Окрема увага приділена тому, як саме новоприбулі освоювали новий простір (наприклад, давали вулицям польські назви), і яких зусиль докладали професори і майбутні студенти, закладаючи основи міста. Зображення напису з новою назвою міста, що з’явився на вокзалі, має символічне значення, адже вокзал – це місце зустрічі людей.
ІV. Польща за сталінських часів
(1945–1952)
СРСР почав насаджувати комуністичну владу на окупованій території Польщі ще за війни, оскільки інакше їм не вдавалось контролювати польське суспільство та нав’язувати свою владу. Діяльність комуністів у Вроцлаві та на територіях, приєднаних до Польщі, охоплювала усі сфери життя.
За сталінських часів з одного боку, відбувалися пропагандистські акції, спрямовані на заохочення поляків до відновлення та відбудови; прославлялися їхні досягнення (як то «Виставка повернених територій»). З іншого – в усій країні вчинялися масштабні репресії, що мали на меті підкорити народ комуністичній владі.
Тому оперативно по території всієї Польщі було створено контролюючі та каральні органи. Так, результати референдуму 1946 р. та виборів до Сейму 1947 р. були сфальсифіковані; незгодних було заарештовано, а деяким присуджено найвище покарання, смертну кару.
У приміщенні, що відтворює побут в’язниці, можна дізнатися про трагічні історії сталінських жертв, багато з них поховано в безіменних могилах (зокрема поховання на вроцлавському кладовищі «Особовіце»).
V. Життя за залізною завісою (60–80 ті рр. ХХ ст.)
У 60–80‑х роках ХХ ст. мешканці Вроцлава переживали драматичні події на шляху розвитку своєї держави. Сталінські часи призвели до погіршення рівня життя, відстуньості інвестицій у громадський транспорт, освітню, медичну сфери. Це призводило до мітингів та протестів, які жорстоко придушувались. З усіма застереженнями в західному світі панував оптимізм та віра в майбутнє.
Прагнення суспільства до кращого демократичного життя було важко зупинити. Звістки з Кремля про десталінізацію прискорили процеси змін у Польщі, відомі як «відлига». Так, навесні 1956 р. влада звільнила понад 35 тис. політичних в’язнів, проводилась реабілітація постраждалих від політичних чисток, послабилась цензура. А збільшення інвестицій у розвиток Нижньої Селезії призвели до розвитку регіону в багатьох сферах. Водночас за залізною завісою тривало недосяжне для поляків життя. З одного боку це епоха холодної війни, пртистояння наддержав; з іншого – час економічного розвитку західного світу, зростання тривалості та комфорту життя, демографічний підйом, втілення науково-технічного прогресу у повсякденне життя широких верств суспільства. Про ці процеси вроцлавчани дізнавались слухаючи Радіо вільної Європи.
Драбини в експозиції символізують прагнення до отримання інформації із джерел демократичного Заходу.
VІ. Місто над Одрою
У Вроцлаві стрімкими темпами розвивалася промисловість, із найбільшою концентрацією підприємств у районі Фабрична. Після війни Вроцлав стрімко перетворився на важливий центр наукового та мистецького життя, а вроцлавські науковці й культурні діячі та спортсмени досягли успіху в багатьох сферах.
Одним із провідних вроцлавський підприємств був завод електроніки «Елвро», де за участі представників вищих навчальних закладів розробляли та виготовляли комп’ютери «Одра».
Із 50-х рр. ХХ ст. у Вроцлаві діяла Студія художніх фільмів, де видатні польські режисери створювали кінострічки, актуальні й до сьогодні. У Вроцлаві також тренувалися спортсмени світового рівня, чим особливо пишалася комуністична влада.
Завдяки частковій нормалізації відносин з державою у грудні Вроцлавську єпархію перебрав Болеслав Комінек, призначений єпископом у 1951 р. Він став однією з важливих для Вроцлава історичних особистостей, зробивши значний внесок у процес примирення поляків із німцями та подолання наслідків повоєнного поділу Європи. Болеслав Комінек – автор знаменитого послання польських єпископів до німецьких єпископів.
Наша виставка інтерактивна. Тут ви зможете спробувати скористатись старим комп’ютером «Одра»; сівши на велосипед взяти участь у велогонці миру; відвідавши м’ясну крамницю дізнатись якою була купівельна спроможність різних верств населення; заглянути до бібліотечних шухляд, щоб ознайомитись зі здобутками та особистими речами видатних вроцлавських науковців та культурних діячів; дізнатись про досягнення польської архітектури. Окрема увага приділена актуальним історичним подіям та постатям 50–70-х рр. ХХ ст., зокрема, діяльності та особі Болеслава Комінека.
VІІ. Солідарність
Із початку 70-х рр. ХХ ст. опір суспільства комуністичній владі неухильно зростав, що поклало початок процесу створення профспілки «Солідарність» 1980 р. у Ґданську, діяльність якої започаткувала однойменний масштабний суспільно-політичний опозиційний рух. Центр історії «Заєздня» знаходиться в приміщенні колишнього автобусного депо на вулиці Ґрабішинській, яке свого часу було одним з важливих осередків «Солідарності».
Після п’ятнадцяти місяців відносної свободи діяльності «Солідарності» комуністична влада ухвалила рішення запровадити воєнний стан, ліквідувати спілку та конфіскувати її активи, одначе зіштовхнулась з рішучим спротивом мітингувальників. Антикомуністичний рух був підтриманий багатьма демократичними державами.
Завдяки тривалій боротьбі за свої прагнення, консолідації польського суспільства на всіх рівнях від духовенства до діячів у галузі науки та культури, за підтримки західних держав, Польщі вдалося вийти з-під влади тоталітарного режиму. Так, частково вільні парламентські вибори, а згодом абсолютно вільні місцеві вибори 1989–1990 рр., повністю змінили політичний портрет країни і зокрема Вроцлава.
В залах, присвячених діяльності «Солідарності» можна побачити свідчення найдраматичніших подій того часу: прослухати промову промову генерала Войцеха Ярузельського про введення воєнного стану в Польщі; дізнатись про феномен «Вроцлавської битви», в яку переросла мирна маніфестація у другу річницю страйку; познайомитись з діяльністю польських підпільних друкарень; творами художників, які малювали графіті на стінах Вроцлава у 80-х рр. ХХ ст.
VІІІ. Твоя історія
Останні три десятиріччя історії Вроцлава – час стрімкого розвитку й розквіту міста, відзначений боротьбою з повінню 1997 р. й культурними подіями, що прославляють Вроцлав і Польщу у світі.
Експозиція «Вроцлав 1945–2016» жива, регулярно доповнюється новими тематичними розділами, а наявні – розширюються, тому сюди варто повертатися згодом.
До нових зустрічей!
Комбінація табличок з назвами вулиць від німецьких часів, періоду Польської Народної Республіки й до сьогодні показує, настільки непростою була доля міста на Одрі.
